Як перевірити й оцінити якість прибирання в ЗОЗ

«Останній мій візит до лікарні закінчився плачевно. Ні, навіть не так, я був шокований! На підлозі калюжі та сліди від взуття. Розумію, що в той день дощило, але… Яка чистота, яка якість прибирання?! Ні, ні, ні! Тут про таке навіть ніхто й не чув! Моя вам порада — оминайте десятою дорогою «Зразківську лікарню»! Тут нікому не потрібне ваше здоров’я та безпека!». Ось такі гнівні коментарі залишають пацієнти на сайтах ЗОЗ.

Проте чистота — часто суб’єктивне поняття. Переважно те, що бачить пацієнт, може завдавати менше шкоди, ніж те, чого він не бачить.

Гігієна рук, належна обробка медичного обладнання, очищення та дезінфекція поверхонь у ЗОЗ — способи запобігти інфекціям. Тож визначте поняття «чисто» для свого закладу. На доказових джерелах пропишіть, структуруйте та диференціюйте об’єктивні ключові показники, щоб оцінити якість очищення. Так працівникам буде легше виконувати роботу, а вам оцінювати якість.

Розробіть критерії

Для того щоб уникнути непорозумінь із персоналом щодо якості прибирання, на рівні підрозділу або закладу зафіксуйте критерії. Розробіть їх на основі нормативних документів МОЗ та технічного регламенту. Врахуйте характеристики матеріалів і засобів, санітарно-гігієнічні норми, технологію робіт, стандарти прибирання, кількість працівників, план та розмір приміщення й особливості свого ЗОЗ.

Прорахуйте бюджет. Якість прибирання залежить від того, яке обладнання й засоби контролю ЗОЗ готовий придбати, а також яку винагороду визначить за роботу.

Після перевірки отримані результати відмітьте в чеклісті.

Хоча може здатися, що персонал і так перевантажений документацією і можна обійтися без нього, не піддавайтеся спокусі не робити цього. У разі конфлікту за допомогою чекліста легко відновите картину потрібного дня.

Є керівники ЗОЗ, які обирають простіший шлях до чистоти — договір із клінінговою компанією. Але це ризик, адже бригада навряд чи знає протоколи й процедури прибирання в медичних закладах. Тож усе одно потрібні інструменти, щоб перевірити якість прибирання. Найзручніше це робити за чеклістами. Так точно знатимете, що клінінгова бригада дотримала всіх вимог. До того ж бачитимете, на що витрачається бюджет.

Комунікуйте та навчайте персонал

Молодший персонал часто вважає, що керівники ставлять завищені вимоги до їхньої роботи. На цьому ґрунті виникають конфлікти. Для того щоб запобігти конфліктам, ведіть роз’яснювальну роботу, зокрема, нагадуйте працівникам про стандарти чистоти та інфекційного контролю в ЗОЗ. Пояснюйте, що завдання керівника — допомогти їм досягти найвищих стандартів у роботі.

Санітари та прибиральники мають відчувати неупереджене та справедливе ставлення від тих, хто перевіряє. Тому проводьте для молодшого персоналу й медсестер спільне навчання щодо критеріїв якості прибирання. У такий спосіб працівники розумітимуть, що вимоги до чистоти в закладі однакові для всіх, і не ображатимуться на зауваження одне одного.

Створіть Групу рівних. Це дасть змогу порозумітися між собою, зрозуміти поставлені завдання та виявити недоліки, які треба усунути. Усі працівники виконуватимуть роботу в тісній взаємодії і матимуть спільну мету — комфорт і безпека пацієнтів. Залученість і медсестер, і санітарів поліпшить взаєморозуміння в колективі, а отже, підвищить якість роботи та відповідальність. Ця опція вимагає часу та терпіння. Але вона того варта, бо формує команду і з часом зменшує плинність кадрів.

Якщо помітили, що медсестри під час перевірок інколи недоброзичливо чи зверхньо ставляться до санітарів через їхні помилки в роботі, запровадьте один день або хоча б кілька годин спільної праці. Зауважите, як зросте взаємоповага і якість роботи. Адже так працівники матимуть змогу дізнатися про деталі нелегких обов’язків і зрозуміти одне одного.

Висвітлюйте результати контролю якості прибирання не лише для працівників, але й для пацієнтів. Це підвищить імідж закладу. Адже пацієнти дізнаються, як піклуються про їхню безпеку.

Допоможіть лікарям, медсестрам переосмислити роль прибиральників і санітарів у забезпеченні інфекційної безпеки в ЗОЗ. Ці працівники мають відчути, що вони — важлива ланка в міжпрофесійній команді, що їхню працю цінують. Підтримуйте таке відчуття матеріально. Це також сприятиме підвищенню якості прибирання.

Розмежуйте поверхні

Пояснюйте працівникам, що прибирати в ЗОЗ — це не лише очищувати поверхні від бруду та пилу. Головне завдання прибирання — усунути патологічну мікрофлору, що може накопичуватися на поверхнях об’єктів.

Очищення не знищує мікроорганізми, але зменшує їхню кількість та видаляє ґрунт, тобто органічне середовище, яке дає їм змогу розмножува­тися. Оскільки стійкі до антибіотиків мікроорганізми розповсюджуються на точках контакту протягом 56 або більше днів, очищення поверхонь здатне запобігти інфекційним хворобам.

Видалення мікроорганізмів зменшує ризик їхнього розмноження, тож також є засобом боротьби з інфекціями в ЗОЗ.

Очищення і дезінфекція некритичних поверхонь у зонах догляду за пацієнтами — частина стандартних заходів захисту.

Як часто очищувати, мити та дезінфікувати залежить від типу поверхні, рівня контамінування й частоти контакту.

Сухі поверхні швидше розмножують грампозитивні бактерії, які переважно живуть із пилом. Вологі або зволожені поверхні, навпаки, спричиняють розвиток цвілі. Горизонтальні поверхні більше накопичують вологу та мікроби, тож очищувати їх треба частіше.

До поверхонь із низьким рівнем контамінування належать стіни, підлога, дзеркала, віконне скло тощо. Вони не мають великого потенціалу передавати мікроби. Отже, очищувати їх можна рідше.

Забруднення поверхні залежить від того, наскільки часто до неї торкаються люди, наприклад:

• поверхні з частим контактом — поручні на сходах, дзвінок, кнопки ліфта, дверні ручки, вимикачі, стояки для крапельниці, стійки реєстрації, каса тощо;
• поверхні з некритичним контактом — підлога, стіни, шафи, ре­цепція.

Імовірність зараження поверхні залежить від того, який тип патогенів контактує з нею, характеру активності та мікробного навантаження. Тому, щоб визначити, як часто очищувати поверхню, врахуйте її тип, матеріал із якого вона виготовлена, рекомендації виробника щодо очищення й частоту забруднення.

Під час прийому пацієнтів, проведення маніпуляцій і транспортування підлогу та поверхні в ЗОЗ часто забруднюють біологічні рідини: блювота, сеча, кров і фекалії. Розробіть протокол прибирання у таких випадках.

Отже, коли плануєте прибирання в ЗОЗ, урахуйте типи поверхонь, частоту контакту з ними, рівень контамінування. Усе це враховуйте й під час контролю якості прибирання.

Оберіть спосіб контролю

Для контролю якості прибирання в закладі маєте шість способів. Оберіть найзручніший для себе або комбінуйте.

Спосіб 1. Спостереження за продуктивністю

Цей спосіб дає можливість використовувати його для великих площ. Його легко здійснювати, є змога надавати негайний зворотний зв’язок працівникам, визначати прогалини, щоб підвищити якість роботи персоналу. Проте цей процес важко стандартизувати і він містить частку упе­редженості.

Спосіб 2. Візуальний контроль

Крок за кроком огляньте приміщення. Скористайтеся білою серветкою або рукавичкою. Пройдіться ними по відкритих поверхнях, а потім у важкодоступних місцях — у кутках, по меблях, полицях, стелі, вентиляційних решітках, обладнанню. Перевірте очищення точок дотику. Недоліком цього способу є суб’єктивність.

Спосіб 3. Бактеріологічний контроль

Аналіз мікробіологічних зразків — золотий стандарт інфекційного контролю. Проте використовувати його, щоб оцінити якість прибирання, доволі дорого. Ще один недолік — результат буде доступний за кілька днів, не менш як 48 годин. Такий спосіб варто використовувати, щоб визначити джерела спалахів та/або екологічних резервуарів.

Спосіб 4. Флуоресцентні маркери

Флуоресцентний гель і лосьйон призначені для того, щоб маркувати критичні об’єкти перед прибиранням приміщення. Їх використовують також для навчання. Флуоресцентні маркери призначені, щоб позначати фізичне видалення нанесеної речовини. Рідина висихає на поверхнях, водночас залишається прозорою і стійкою. Використовуйте флуоресцентні маркери, коли треба перевірити якість прибирання поверхонь, які легко дезінфікувати, але складно очищати.

Спосіб 5. Біолюмінесценція АТФ (аденозинтрифосфат)

Вимірювання органічного АТФ на поверхнях за допомогою аналізу люциферази та люмінометра використовують для оцінки чистоти в харчовій промисловості більше ніж 30 років. АТФ — це молекула енергії в клітинах живих організмів. АТФ міститься в бактеріях, цвілі, грибках та інших органічних речовинах, які можуть бути поживним джерелом для патогенів.

Контроль здійснюйте у такий спосіб. Спеціальним стерильним тампоном проведіть по поверхні. Потім проаналізуйте його за допомогою портативного люмінометра. Результати вкажуть на життєздатне або нежиттєздатне біонавантаження, органічне сміття, зокрема мертві бактерії.

Національна служба охорони здоров’я Великобританії ще у 2007 році оцінила роль інструмента ATФ для забезпечення кількісних вимірювань рівня чистоти поверхонь. В Україні також широко використовують ці прилади там, де слід забезпечити стерильні умови.

Метод АТФ — швидкий, проте також дорогий. Технологія постійно змінюється й потребує додаткового навчання. Застосування деяких засобів для очищення, наприклад відбілювач, або певні поверхні, зокрема нержавіюча сталь, здатні знижувати або підвищувати рівень АТФ.

Спосіб 6. Флуоресцентний штамп

Набір для прихованого контролю якості прибирання складається з трьох елементів:

• датер, або штамп, на якому маєте змогу виставити дату;
• ліхтарик з ультрафіолетовою лампою;
• полімерний флакон місткістю 25 мл з фарбою з ультрафіолетовим барвником (рис. 1).

Як користуватись набором див. у пам’ятці. 

Рис. 1. Набір для прихованого контролю: комплектація

Цей спосіб контролю якості прибирання — простий, недорогий та швидкий. Проте дає змогу перевірити лише якість очищення з натиском, а не якість дезінфекції. На об’єктивність результатів впливає чесність персоналу. Адже траплялися випадки, коли працівники позначали місця зі штампами або заздалегідь повідомляли про них.

Користуйтеся набором для прихованого контролю не лише, щоб оцінити якість прибирання, а й під час навчання персоналу, коли є потреба продемонструвати ефективність роботи, яку виконують працівники, унаочнити результати перевірки. Із часом персонал удосконалюватиме процес прибирання, зосереджуватиметься на результатах і підвищить якість роботи.

Ознайомтеся з прикладами роботи набору на різних поверхнях (рис. 2—12). Кожну поверхню очистили двічі м’якою тканиною, змоченою водою.

Рис. 2. Штамп на дерев’яній поверхні до очищення	Рис. 3. Штамп на дерев’яній поверхні після очищення
Рис. 4. Штамп на гладкій кахельній поверхні умивальника  до очищення	Рис. 5. Штамп на гладкій кахельній поверхні умивальника   після очищення
Рис. 6. Штамп на метало-пластиковій поверхні кришки смітника до очищення	Рис. 7. Штамп на метало-пластиковій поверхні  кришки смітника після очищення
Рис. 8. Штамп на плитці підлоги до очищення	Рис. 9. Штамп на плитці підлоги після очищення
Рис. 10. Штамп у куточку дзеркала до очищення	Рис. 11. Штамп у куточку дзеркала після очищення

Перш ніж застосовувати набір для контролю якості прибирання у своєму закладі, протестуйте поверхні, які працівники мають очищати. Так уникнете непорозумінь і помилок.

Рис. 12. Приклад маркування поверхні зі складною формою

1. Спосіб 1. Спостереження за продуктивністю
2. Спосіб 2. Візуальний контроль
3. Спосіб 3. Бактеріологічний контроль
4. Спосіб 4. Флуоресцентні маркери
5. Спосіб 5. Біолюмінесценція АТФ (аденозинтрифосфат)
6. Спосіб 6. Флуоресцентний штамп

Отже, щоб підвищити якість прибирання в закладі, розробіть критерії, ознайомте з ними працівників, проведіть спільне навчання для медсестер, прибиральників і санітарів. Систематично оцінюйте якість прибирання. Для цього виберіть один зі способів або комбінуйте способи залежно від ситуації. Ознайомлюйте з результатами працівників. Так стимулюватимете підвищення якості їхньої роботи.